Алі Джі в парламенті (2002)

У центрі сюжету постає молодий та амбіційний митець на ім'я Олексій, який живе у сучасному Києві. Його життя перевертається з ніг на голову, коли він стає свідком та учасником політичних інтриг, які охоплюють всю країну. Олексій – звичайний хлопець, що намагається знайти своє місце в світі мистецтва, але його творчість несподівано привертає увагу впливових осіб. Одного вечора під час виставки своїх картин у галереї, він стає мимовільним свідком розмови високопосадовців, які обговорюють плани щодо повалення чинного прем'єр-міністра. Олексій не усвідомлює всіх наслідків того, що сталося, і вирішує не втручатися. Але доля складається так, що наступного дня його роботи потрапляють до рук канцлера країни, який бачить в них можливість маніпулювання громадською думкою. Канцлер вирішує використати Олексія як «голос народу», ставлячи його в центр медіа-виходу і намагаючись перетворити його образ на символ молодіжного протесту. Молодий митець опиняється серед політичних ігор великої ваги — він стає «пішаком» у шахах великої політики. Олексій спочатку відчуває неймовірну гордість і відчуття влади; він має змогу вплинути на сотні тисяч людей через свою творчість. Проте дуже швидко він усвідомлює небезпеку цієї гри: канцлер використовує його для власних цілей і без жодних моральних коливань готовий пожертвувати ним заради досягнення влади. Паралельно з цими подіями розгортаються романтичні стосунки між Олексієм та Анастасією — журналісткою-расследовательницею, яка прагне викрити корупцію в уряді. Вона допомагає йому зрозуміти справжнє значення свободи слова та відповідальності митця перед суспільством. Разом вони починають ризиковану гру з розкриттям правди про злочинні плани канцлера. По мірі того як ситуація загострюється і інтриги починають виходити з-під контролю, Олексій стикається з вибором: залишитися «знаряддям» у руках тих, хто бажає лише влади або зробити крок назад і взяти контроль над своєю долею та використати свій голос для справжніх змін. Ця емоційна та динамічна історія про боротьбу за правду і справедливість торкається глибоких питань влади, відповідальності й ролі митця у суспільстві — адже навіть один голос може стати потужною зброєю проти темряви корупції та деспотії.