Я все ще знаю, що ви зробили минулого літа (1998)

Після страшної трагедії, яка змінила її життя назавжди, Джули Джеймс намагається відновити свою психічну рівновагу. Минуле переслідує її в кожному кроці, і жахи того літа не дають спокою. З метою забути про всі страхи та переживання вона вирішує відправитися разом із друзями на віддалений тропічний острів. Цей райський куточок обіцяє безтурботні дні, наповнені сонцем, морем і сміхом. Але як тільки їхній катер залишає береги цивілізації, радість швидко перетворюється на тривогу. Небо затягують темні хмари, і з'являються передвістя шторму. Острів здається красивим, але таємничим: тут немає інших туристів, а лише старі занедбані будівлі та чутки про зниклих людей. Із загостренням погоди стає очевидним — цей острів приховує свої секрети. Джули починає отримувати дивні повідомлення на телефон — таємничі цифри й слова, що нагадують їй про те жахіття з минулого. Її друзі також відчувають незрозуміле занепокоєння: невідомий скайп-звонок серед ночі, дивні звуки за стінами їхнього тимчасового житла... Лише через кілька днів Джули розуміє — зло не залишило її у спокої. Коли шторм нарешті вирує в повну силу і зв'язок із зовнішнім світом обривається остаточно, герої опиняються замкнутими у безлюдному місці без шансів на порятунок. Страх перетворюється на паніку, коли один за іншим починають зникати члени їхньої компанії. На фоні стихійного лиха й хаосу Джули засумнівалася в собі: чи справді маніяк загинув? Чи може він все ще бути поряд? Вона розуміє: аби знайти відповіді та порятунок для себе і своїх друзів їй доведеться зіткнутися з жахами свого минулого. Кожен крок веде до нових відкриттів про смерть другої людини того літа і той злочинний шаблон насильства, який переплітається з їхнім нинішнім перебуванням на острові. Лише зіткнувшись із власними страхами та навчись приймати відповідальність за минуле, Джули має шанси врятувати себе й тих, хто залишився поруч. Але чи вистачить у неї сили подолати темряву всередині? Чи знайде вона шлях до істини серед хаосу і бурхливих хвиль? Емоції закручених сюжетних ліній посилюють напруження до самого кінця фільму — кожен момент може стати останнім для когось із них.