Запрошуємо, або Сусідам вхід заборонено (2006)

У затишному містечку, загубленому серед безкрайніх лісів, наближається найулюбленіше свято — Різдво. Місцеві жителі з нетерпінням чекають цього часу року, коли вся громада збирається разом, щоб відсвяткувати та поділитися радістю. Проте, цього року святкова атмосфера під загрозою через одну амбітну особу — молодого архітектора на ім'я Олексій. Олексій вирішує влаштувати грандіозне світлове шоу у своєму домі, аби перетворити містечко на казковий острівець Різдвяного дива. Він мріє про величезну ілюмінацію, яка не лише освітить його подвір'я, а й буде видна з космосу. Але його ентузіазм викликає обурення у мешканців: деякі вважають це надмірним та егоїстичним, інші заздрять успіху Олексія і починають відкрито критикувати його плани. Найбільше незадоволений його сусід Петро — простий селянин із старовинними традиціями. Він вважає, що справжнє Різдво полягає не в яскравих вогниках, а в сімейних цінностях і єдності громади. На фоні посилюючої напруги між ними розгортається комічна війна за владу над святами: кожен намагається переконати інших у своїй правоті. З часом ці суперечки призводять до серйозних конфліктів серед мешканців містечка. Ситуація доходить до абсурду: одним морозним вечором місцеві жителі організовують "екологічний протест" проти світлового шоу Олексія, зводячи барикади навколо його дому. Так розпочинається справжня "баталія", яка сприяє лише ще більшому розділенню громади. Але як це часто буває перед великими святами, поступово до людей приходить усвідомлення того, що все це виглядає безглуздо. Залежні від історії та традицій жителі зрештою вирішують об'єднатися та знайти спільну мову: вони починають допомагати один одному у приготуваннях до свята та прикрашанні містечка. Олексій і Петро стають несподіваними союзниками — вони беруть участь у створенні центральної різдвяної ялинки для громади. Разом вони відкривають для себе справжній сенс свята: дружбу, підтримку та любов ближнього. І ось під час великої святкової ночі їх зусилля приносить плоди — усе містечко запалюється теплом родинного духу й солідарності. Ілюмінації стали частиною спільного дійства, яке символізує мир і єдність між людьми. Завершальним акордом стає загальний концерт біля ялинки з колядками під акомпанемент гітари Олексія та дудака Петра. Таким чином завершуються конфлікти малих людей перед величною силою святкових моментів: рік закінчується на нотах спокою та гармонії серед всіх жителів маленького містечка.