Так, напевно (2008)

В центрі сюжету опиняється молода жінка на ім'я Олена, яка після багатьох років кар'єрного зростання в міжнародній корпорації вирішує повернутися в рідне місто. Повернення стає не лише географічним, а й емоційним шляхом, адже Олена намагається віднайти себе після невдалої спроби побудувати особисте життя в великому місті. Рідне місто зустрічає її по-своєму: знайомі обличчя, забуті місця та старі мрії. Але за першим захопленням ховається глибокий смуток — у Олени залишилися незавершені справи з минулого, зокрема стосунки з колишнім другом дитинства Артемом. Він став успішним підприємцем, але їхня неприязнь і образи ще довго отруюють атмосферу між ними. Своєю чергою, у Олени виникає нова дружба з молодим художником Денисом, чий оптимізм і пристрасть до мистецтва змушують її переглянути своє життя. З кожною зустріччю він відкриває їй нові горизонти і допомагає подивитися на світ по-іншому. Проте тяжкий тягар минулих відносин та страх перед майбутнім не дають їй можливості повністю насолодитися цими моментами. Олена починає частіше замислюватися про те, чого вона дійсно хоче від життя: чи варто ризикувати ще раз заради любові чи комфортніше залишитися в безпеці своїх страхів? І коли у місті розгортаються події, які змушують усіх героїв переосмислити свої цінності та пріоритети — наприклад, несподіване одкровення Артема або серйозна проблема зі здоров'ям одного з членів сім'ї — всі ці ситуації підштовхують її до важливих рішень. Тепер Олені потрібно вибрати: залишитися в минулому чи зробити крок у невідомість? У той час як її старе життя і нова реальність зіткнуться у драматичному фіналі, глядач стане свідком того, як сили любові можуть перемогти навіть найглибші страхи та сумніви. У цій історії переплітаються теми втрати і відновлення, самоусвідомлення та шукання щастя там, де його найменше очікують.