Виживаючи з вовками (2007)

1941 рік, на території Європи вирує Друга світова війна. У маленькому містечку Бельгії живе дівчинка на ім'я Миша. Її батьки, євреї за походженням, були змушені ховатися від жорстокого режиму, що тероризував їхню родину та суспільство. Однак одного дня їх депортують, і Миша залишається одна у світі, сповненому страху і невідомості. Не маючи вибору, дівчинка вирішує вирушити в подорож на схід у пошуках своїх батьків. Вона проходить через забуті села й похмурі міста, переповнені горем і втратами. В умовах війни їй доводиться навчитися виживати — красти їжу з покинутих крамниць і шукати прихисток у порожніх будинках. Кожен день стає випробуванням для її духу та волі до життя. Одного разу під час чергової спроби здобути їжу дівчина опиняється в руках небезпечних солдатів. На щастя, її рятують двоє вовків, які ведуть її в глибину лісу. Першочерговий страх перетворюється на дивне почуття захищеності: Миша спостерігає за їхнім життям та навчається мисливським прийомам звірів. Постепенно вона стає частиною вовчої зграї, усвідомлюючи зв’язок між людьми та тваринами. Час минає, і вона все більше занурюється у світ дикої природи. Миша відкриває для себе жорстокість людства: ненависть і насильство переслідують людей навіть у найтемніші часи війни. Але разом із цим вона також бачить доброту диких тварин — взаємопідтримку серед вовків і ніжність в стосунках всередині зграї. За чотири роки кривавих подій Маша переживає багато трагедій та радостей — кожен новий день приносить нові зустрічі й виклики. Через любов до своєї "сім'ї" у вигляді вовків вона розуміє цінність життя та справжню людяність. Зрештою дівчинка стикається зі складним вибором: повернутися до людського світу чи залишитися серед диких звірів назавжди. Занурившись у цю боротьбу між інстинктами природи й потребами цивілізації, історія ставить перед глядачем питання про моральні орієнтири й місце людини в цьому світі — чи може милосердя йдучи рука об руку із жорстокістю? Як би там не було, шлях Миши позначений сміливістю й неймовірною витривалістю — справжнє свідчення сили людської душі навіть у найтемніші часи історії.