Камілла Клодель, 1915 (2013)

Камілла завжди мріяла стати видатною скульпторкою, і її талант був визнаний лише в колах однодумців. Її роботи привертали увагу, але невміння знайти своє місце в світі мистецтва, а також постійна порівняння з відомим коханим Огюстом Роденом ставили її на межу відчаю. Розчарування та заздрість безжально переслідували Каміллу, заповнюючи її серце тривогою та страхом. Вона жила в маленькому містечку неподалік від Парижа, де кожен день ходила до майстерні, уявляючи собі грандіозні творіння. Однак зі змінами в особистому житті почала піддаватися тиску з боку родичів і друзів, які вперто переконували її, що її творчість ніколи не буде сприйнята серйозно. Відчайдушно шукаючи підтримки та розуміння, Камілла вирішує звернутися до свого старшого брата Поля Клоделя — поета й філософа. Десь на південь Франції вона зустрічає нових людей: художників, які зрозуміли її внутрішній світ; жінок, які борються за свої права; чоловіків, які намагаються знайти сенс у мистецтві. Але навіть серед них Камілла не може позбутися думки про те, що світ виставляє її напоказ як об'єкт дослідження замість того, щоб оцінити глибину її таланту. Одного разу Полю вдалося приїхати в місто на короткий час. Зустріч брата й сестри стала для них важливою подією — вони ділились думками про життя та творчість. Поль старався підтримати Каміллу і переконати її боротися за своє місце під сонцем. Він був єдиним світлом у темряві, яке могло допомогти їй подолати страхи та сумніви. Проте незабаром рутинне життя знову затягнуло Каміллу у безодню депресії. Вона погрузилась у свій внутрішній світ і створила кілька шедеврів — незвичайних та експресивних скульптур. Так само і тихе горе перетворилось на натхнення для нових робіт. Проте зовнішній світ все ще залишався холодним до її генія. Камілла вирішує організувати свою першу виставку робіт, сподіваючись отримати визнання від критиків і публіки. Але всі прагнення обертаються новими поразками: знайомство з іншими художниками викликає лише заздрість і неприязнь. Зрештою вона усвідомлює: справжнє мистецтво не потребує схвалення зовнішнього світу; воно народжується із самого серця. І хоча шлях до самореалізації був тернистим і болісним, Камілла знаходить силу й наснагу продовжувати свою боротьбу за правду — правду про себе й своє мистецтво. На фоні краси французької природи розгортається драма таланту й душевних переживань героїні, показуючи повсякденну боротьбу митця між амбіціями та самооцінкою. Справжнє мистецтво може бути складним шифром для суспільства навколо; проте ті моменти щастя й задоволення від створення власного шедевра варто всіх труднощів.