Пташинний людина (2014)

Колишній зірковий актор, що колись вражав глядачів у ролі найпопулярнішого супергероя, тепер живе у тіні своєї слави. Його життя стало сірим і монотонним, а мрії про повернення до великих сцен віддаляються з кожним роком. Проте одного дня він отримує несподівану пропозицію: зіграти головну роль у новій амбітній театральній постановці на Бродвеї. Початок репетицій стає для нього справжнім викликом. Зіткнувшись із сучасними вимогами театрального мистецтва та конкуренцією молодих талановитих акторів, він відчуває, як його самовпевненість розчиняється. На фоні нелегкої роботи над роллю відкриваються не лише його власні страхи й сумніви, а й стосунки з колегами по сцені – кожен із яких має свої амбіції та особисті драми. Невдовзі колишній супергерой опиняється в епіцентрі інтриг і пристрастей, які виходять далеко за межі театру. Він зустрічає молоду акторку, яка стає його museю та водночас конкуренткою. Їхня дружба перетворюється на складний роман з елементами ревнощів і боротьби за визнання. Водночас він підтримує зв'язок з далекими друзями і родиною, але ті не завжди можуть зрозуміти його прагнення повернутися на вершину. Кожна репетиція показує більше ніж просто театральний процес; вона стає ареною для внутрішніх конфліктів героя. Коли минуле починає наздоганяти його – старі образи і невдачі накладають свій відбиток на нову діяльність – він усвідомлює: без прийняття себе не буде жодного успіху на сцені або в житті. Зрештою натхнення приходить у найнеочікуванішому вигляді: через інтимну бесіду з одним із ветеранів театру, який також пережив падіння зі слави. Ця розмова стає переломним моментом для героя — він усвідомлює значення істинної майстерності та автентичності порівняно з тимчасовими підйомами популярності. Відновлення кар'єри виявляється не лише шляхом до слави, але й подорожжю до внутрішнього сприйняття самого себе. Спостерігаючи за змінами у стосунках та особистісному розвитку, глядач занурюється в історію боротьби за справжню цінність творчості — незалежно від того, чи це означає бути героєм на сцені чи звичайною людиною поза її межами. У фіналі вистава збирає аншлаг і приносить герою бажане визнання; проте найбільше його здобутком стає зрілість і готовність приймати себе таким, яким він є — без маски супергероя. Це історія про кохання до мистецтва, нестабільність слави та пошук власного місця у світі після падіння з п'єдесталу.