Поїзд до Пусана (2016)

Су-ан, яскрава дівчина з Сеулу, мріє відвідати свою маму в Пусані на свій день народження. Вона з нетерпінням чекає цієї подорожі, щоб провести час із матір'ю, яка працює далеко від дому. Однак радість і передчуття святкування швидко перетворюються на жах, коли по всій країні починає розповсюджуватися таємничий вірус. Здається, що це всього лише звичайний день — Су-ан і її батько сідають на потяг до Пусана, сповнені планів про майбутні святкування. Але вже через кілька хвилин після відправлення все змінюється: незабаром потяг наповнюється панікою та страхом, оскільки новини про епідемію заполоняють інформаційний простір. Вірус виявляється надзвичайно агресивним — інфіковані стають небезпечними і нестримними. У пасажирів потяга виникає необхідність виживати під тиском загрози, яку вони навіть не уявляли. На очах у Су-ан та інших пасажирів розгортається справжній кошмар: одним доводиться боротися за своє життя, а іншим — приймати жорсткі рішення для порятунку. У цій смертельній гонці проти часу герої стикаються з моральними дилемами: чи можна залишити тих, хто потребує допомоги? Чи варто ризикувати своїм життям заради іншого? Кожен вибір може стати останнім. На фоні катастрофи між персонажами виникають глибокі зв’язки — з’являються дружба і кохання, які допомагають їм знаходити сили для боротьби. Коли прибуття до Пусана стає єдиною надією на порятунок, Су-ан разом зі своєю командою однодумців пробирається через жахливу реальність навколо них. Цей шлях виявляється не тільки фізичним випробуванням; він також стає символічною подорожжю до дорослішання Су-ан — вона вчиться справлятися зі страхом, втратами та відповідальністю за близьких. Десь на середині цього моторошного шляху вона знаходить новий сенс життя і розуміння того, що справжня сила полягає не лише у фізичному виживанні, а й у можливості залишатися людяним навіть у найтемніші часи. Тож під час цієї непередбачуваної подорожі до Пусана героїв чекають численні випробування і відкриття — як вони зможуть впоратися з невідомістю? Які жертви їм доведеться принести заради спасіння самих себе і своїх близьких? Залишилося 442 кілометри шаленства...