"Дітям до 16-ти" (2000)

Сэм Каллахан, чотирнадцятирічний підліток з невеликого містечка, відчуває, що вступає в нову стадію свого життя. Його думки заповнені питаннями про кохання, дружбу та стосунки з протилежною статтю. Мрії про те, як він стане великим письменником, змушують його шукати натхнення у власному досвіді. Починаючи з розмови з матір'ю, яка відверто ділиться своїми переживаннями та порадами щодо стосунків, Сэм усвідомлює важливість емоційного зв'язку між людьми. Проте його мати не може задовольнити всі його запитання. Тоді він звертається до своєї однокласниці Мори — веселою і безпосередньою дівчини з яскравим характером. Мора стає не лише його другом, а й провідником у світ юнацького романтизму. Разом вони переживають незабутні моменти: перші побачення, смішні ситуації на шкільних заходах і навіть невдалі спроби завести стосунки з іншими підлітками. У їхніх діалогах виникають філософські роздуми про природу кохання та самих себе. Походи в кінотеатр або прогулянки парком перетворюються на вікно у світ дорослих почуттів. Сэм починає писати короткі оповідання про їхні пригоди і разом із цим відкриває для себе складності емоційного світу: радість першого поцілунку і гіркоту розставання. Згодом Сэм стикається зі справжніми труднощами - ревністю та нерозумінням серед однолітків. Він намагається знайти баланс між творчістю та особистим життям, адже заплутані почуття починають заважати йому як у спілкуванні з Моро́ю, так і в прагненні до письма. Ця подорож веде його не тільки до глибшого розуміння людських стосунків, але й до усвідомлення того, ким він є насправді — малим хлопчиком чи вже молодим чоловіком? Врешті-решт шлях самопізнання відкриває нові горизонти для Сэма: любов може бути як джерелом натхнення для творчості, так і викликом у житті. Розкриття непростих тем взаєморозуміння та підтримки допомагає Сэму сформувати свою майбутню особистість — він навчається цінувати як добрі моменти разом із друзями так і уроки важких втрат. Підсумком всього цього стає еволюція не тільки його поглядів на любов, але й ставлення до самого себе як до письменника — готового творити на основі реальних переживань і емоційних глибин.