Чаттахучі (1989)

Емметт Фоули, колишній солдат Корейської війни, повертається додому з важкими душевними травмами та спогадами про пережите пекло. Після жахливих боїв його охоплює відчуття безвиході і самотності, яке незабаром призводить до спроби закінчити своє життя. Замість допомоги він потрапляє в психіатричну лікарню Чаттахучі, де зустрічає нестерпні умови лікування, що нагадують тортури. У стінах цього закладу методи терапії викликають жах: пацієнти стають жертвами експериментів і знущань медичного персоналу. Емметт зазнає фізичних і психологічних страждань, а щоденна реальність стає все більш безнадійною. Проте в темряві цієї лікарні він зустрічає Уокера Бенсона — іншого пацієнта, який також бореться зі своїми демонами. Незважаючи на власні проблеми, Уокер стає справжнім другом для Емметта. Разом вони починають шукати способи витримати повсякденність і знайти шлях до свободи. Через численні випробування та труднощі їхня дружба міцнішає, а разом із нею приходить надія на одужання. Сусідство з іншими пацієнтами відкриває їм світ різних історій і переживань, змушуючи замислитися над справжніми причинами свого перебування тут. Постепенно Емметт і Уокер починають планувати втечу з лікарні — рятувальний шлях до нормального життя й можливість позбутися страху й болю. Разом їм доведеться протистояти не лише системі медичних установ, але й власним страхам та минулому. Ця історія про боротьбу за виживання в умовах невиправданої жорстокості та пошуки сенсу життя у світі, де людина часто може бути забута суспільством. Дружба двох чоловіків стає символом надії та сили духу в найтемніші часи, а також розкриває складнощі психічного здоров’я та необхідність підтримки для тих, хто стикається зі своїми внутрішніми монстрами. Врешті-решт це фільм про відновлення віри у себе і бажання жити навіть після найбільш катастрофічних падінь.