На золотому ставу (1981)

У затишному куточку України, на березі мальовничого озера, розгортається історія, що переплітає в собі теми родинних стосунків, кохання та прийняття змін. Головний герой - 80-річний професор Олександр Левченко, який все своє життя присвятив науці і викладанню. Відчуваючи наближення старості і поступове згасання фізичних сил, він з сумом усвідомлює, що не може повною мірою виконувати ті чоловічі обов’язки, які колись здавалися йому природними. Олександр живе зі своєю дружиною Марією, з якою вони разом провели вже понад чотири десятиліття. Цього літа вони вирішують провести час на улюбленому озері, сподіваючись відновити теплоту їхніх стосунків. Проте за роки спільного життя між ними виникли невирішені питання та образи, які глибоко вкоренилися в їхньому серці. Кожен з них має свої переживання: Марія мріє про нові почуття і емоції, а Олександр боїться втрати. Разом із ними на відпочинок приїжджає донька Анастасія – молода жінка з амбіціями та мрійливими планами. Вона привела свого нового знайомого – Андрія, веселого молодика із простим поглядом на життя та його сина Петра, підлітка з проблемами підліткового віку. На перший погляд ці молоді люди несуть радість і свіжість у цей затишний куточок природи. Проте незабаром стає очевидно, що кожен з персонажів має свої внутрішні демони та недомовленості. Під час спільних днів біля озера родина стикається із багатьма випробуваннями: Анастасія намагається знайти баланс між особистими прагненнями та батьківським контролем; Олександр веде боротьбу зі своєю гордістю та страхами; Марія відкриває для себе новий сенс життя через спілкування з молодшими поколіннями. На тлі красивих пейзажів української природи розгортається тонка психологічна драма про пошук порозуміння між поколіннями. Серед жарких літніх днів та тихих вечорів біля води герої проходять шлях самопізнання, примирення і прийняття один одного такими, якими вони є. Ця історія запрошує глядача замислитися над цінністю сімейних зв'язків і непередбачуваністю часу. У фіналі фільму залишається надія: хоча минуле не повернеш назад, але майбутнє завжди можна побудувати заново — якщо тільки є бажання зрозуміти одне одного і відкрити своє серце для нових можливостей.