Око (2008)

Темрява завжди оточувала її. Протягом двадцяти років Сидни жила у світі без світла, відчуваючи лише звуки та дотики. Вона завжди мріяла про те, щоб знову побачити цей світ, і нарешті цей момент настав. Завдяки новітнім технологіям медицини їй пересаджують донорську роговицю, і настає етап неймовірних змін. Спочатку все видається чудовим: яскраві кольори, обличчя людей, яких вона так довго не бачила. Але незабаром Сидні починає помічати щось дивне. У дзеркалі з'являються невизначені образи, що наче шепочуть їй про свої переживання та страхи. Кожна зустріч із власним відображенням стає справжньою загадкою. Пригнічена цими незрозумілими візіями, Сидні вирішує розслідувати минуле свого донора – молодої жінки на ім’я Емілія, яка трагічно загинула за загадкових обставин. Вона занурюється у життя Емілії через спогади її друзів і родини, а також за допомогою записок та фотографій. На кожному етапі розслідування Сидні стикається зі все більш тривожними фактами – коханням та зрадою, дружбою та ненавистю. Її власний досвід сліпоти робить її чутливою до тих темряв, які оточували Емілію. Чим глибше вона копає, тим більше розуміє: образи в дзеркалі – це не просто спогади; це заклики про допомогу з іншого світу. Коли секрети Емілії починають виходити на поверхню, реальність стає небезпечнішою. Містичний зв'язок між двома жінками набирає сили; минуле вимагає правди і справедливості за свою трагічну долю. Сидні опиняється перед вибором: чи може вона вирішити справу Емілії і врятувати своє нове життя від темряви? Цей заплутаний сюжет переплетений із елементами психологічного трилера та містичних подій; він спонукає глядача замислитися над сутністю пам’яті та важливістю особистих історій у формуванні нашої ідентичності. І хоча Сидні вже має можливість бачити фізично, її шлях до пізнання істини про себе й інших тільки починається…