Поки живий (2021)

Сюжет розгортається на фоні сучасної України, де три життя переплітаються в непростій боротьбі з хворобою, долею та внутрішніми демонами. Головним героєм є молодий чоловік, Андрій, який раптово дізнається про свій діагноз — рак. Ця звістка стає для нього справжнім шоком і змушує переглянути всі свої життєві пріоритети. Раніше він був амбітним музикантом, але тепер невпинно бореться зі страхами та невизначеністю. Поряд із ним перебуває його мати, Оксана, яка не може змиритися з думкою про те, що її син страждає від смертельної недуги. Вона відчуває безсилля і провину за те, що не може допомогти йому. Її емоційний стан коливається між надією та відчаєм: вона шукає альтернативні лікування і робить все можливе, щоб підтримати Андрія у цій тяжкій боротьбі. На сцену виходить лікар Катерина — молода і талановита онколог, яка присвятила своє життя боротьбі з раком. Вона не лише прагне врятувати життя пацієнтів, але й вважає своїм обов’язком підтримувати їх морально. Катерина стикається з професійними викликами: їй доводиться приймати складні рішення і протистояти системі охорони здоров’я. Протягом року ці три персонажі проходять через гаму емоцій — від смутку до радості, від злості до примирення. Через призму їхніх переживань глядач має можливість зазирнути в найглибші куточки людської душі: стосунки матері та сина витримують випробування часом; лікар стає не лише професіоналом у своїй справі, але й другом для своїх пацієнтів; а Андрій навчається цінувати кожен момент життя. Важливими аспектами сюжету стають їхні зустрічі з іншими пацієнтами та близькими людьми, які також борються зі страшними діагнозами. Через спільну підтримку вони знаходять сили жити далі навіть в умовах безвиході. Фільм пропонує змогу задуматися над такими питаннями як любов, втрати і надія на новий початок у найбільш несподіваний спосіб. Кожна сцена пронизана емоційною глибиною і правдивістю історії — це не просто боротьба з хворобою; це піднесення духу людини перед лицем тяжких випробувань. Ставлення до життя змінюється; усвідомлюючи його крихкість, герої знаходять новий сенс у простих речах: у сміху дітей, теплому слові друга або миттях тиші в обіймах рідних. Наприкінці року ми бачимо зміни у всіх трьох персонажів — як фізично, так і духовно. Життя триває попри біль і втрати; кожен з них знаходить свій шлях до миру із собою та світом навколо них. Залишається питання: чи завжди потрібно шукати відповідь на запитання "Чому?" чи варто насолоджуватися тим часом, який нам дано?